Մաթեմատիկա

1․ Կատարի՛ր հանում

ա) 9,6-6,5=3,1
բ) 8,68-5,68=3
դ) 17,59-6,49=11,10
ե) 2,22 — 4,35=-2,13
զ) 66,353-4,780=61,573
է) 7,7-6,88=

2․ Կատարի՛ր գումարում

ա) 0,352 + 3,278=3,630
բ) 12, 682 + 5, 700=18,382
գ) 9,875 + 86,131=16,006
դ) 3, 60 + 1, 45 + 0, 70=5,75
ե) 7,8091 +0,88=7,8179
զ) 6,8 +0,123 + 16,46=22,169

3․ Կատարի՛ր գործողությունները

ա) 8, 7 + 9, 6=18,3
բ) 134, 1 + 6, 78=140,79
գ) 9,2-6,78=2,48
դ) 85,400-1,017=75,383
ե) 23, 1 + 0.786=0
զ) 840-0,0079=
է) 0,05-0,0146=
ը) 0,004-0,00078=
թ) 3-2,999=
ժ) 65-2,548=
ի) 78-77,659
լ) 36,5-0,6

4․ Հաշվի՛ր արտահայտության արժեքը:
ա) 0, 11 + 9, 83 — 3, 28 — 1, 76=
բ) 11,371-8,93 + 2,212
գ) 14,87 + (5,82-3,27)
դ) 14- (7, 85 + 3, 96)

5․ Առաջին դաշտից հավաքեցին 89,36 տ ցորեն, իսկ երկրորդից՝ 14,25 տ ցորեն: Որքան ցորեն հավաքեցին երկու դաշտերից միասին։

6․ Պղնձյա 100 մ հաղորդալարի փաթեթից օգտագործեցին 67,75 մ։ Քանի՞ մետր հաղորդալար մնաց փաթեթում:

7․ Երկու քաղաքների հեռավորությունը 120 կմ է։ Այդ քաղաքներից միմյանց ընդառաջ դուրս են գալիս երկու հեծանվորդներ, որոնցից մեկը ժամում անցնում է 13,4 կմ, իսկ մյուսը` 10,6 կմ ճանապարհ: Քանի՞ կիլոմետրով կփոքրանա նրանց միջև հեռավորությունը՝ ա) 1 ժ հետո, բ) 3 ժ հետո: Քանի՞ ժամ հետո նրանք կհանդիպեն:

8․ Գտի´ր BCD եռանկյան պարագիծը, եթե BC 2,6 դմ, CD-ն մեծ է BC-ից 0,8 դմ–ով և փոքր է BD-ից 1,2 դմ–ով։

9․ Լուծի՛ր հավասարումը

ա) x + 3, 8 = 5
բ) y — 3, 7 = 2, 3
գ) 12, 5 — z = 2, 3
դ) 16, 5 + t = 10, 2
ե) 2, 8 + u + 1, 7 = 10, 5
զ) (4, 6 — v) + 2, 8 = 2, 4

10․ Մեծությունները գրառի՛ր տասնորդական կոտորակների տեսքով և համեմատի՛ր։
ա) 6 կգ 8 գ և 7 կգ 1 գ
բ) 5 կգ 275 գ և 4 կգ 986 գ
գ) 6 մ 37 սմ և 4 մ 265 սմ
դ) 7 կմ 1250 մ և 8 կմ

Պատմություն

Հռոմը մշտապես պատերազմներ էր մղում իր հարևանների դեմ։ Այդ պատերազմների արդյունքում Ք. ա. III դարում ամբողջ թերակղզին ընկավ Հռոմի տիրապետության տակ։
Իտալիայի նվաճումից հետո Հռոմը բախվեց Միջերկրական ծովի արևմտյան մասի մեկ այլ հզոր պետության՝ Կարթագենի հետ։ Պատճառը հարուստ Սիցիլիա կղզու նկատմամբ վերահսկողության հաստատումն էր: Չնայած կարթագենցի նշանավոր զորավար Հաննիբալի արշավանքին՝ երկարատև պատերազմներում հռոմեացիներին հաջողվեց հաղթել կարթագենցիներին: Նրանք նվաճեցին Կարթագեն քաղաքը և հիմնահատակ ավերեցին։ Այսպիսով Հռոմեական պետությունը վերածվեց Միջերկրական ծովի արևմուտքի ամենահզոր պետության:Լուծելով Կարթագենի խնդիրը՝ հետո Հռոմը սկսեց ծավալվել դեպի արևելք, որտեղ հզոր հելլենիստական պետությունները՝ Մակեդոնիան, Եգիպտոսը, Սելևկյան տերությունն էին։ Հռոմեացիները մեկը մյուսի հետևից պարտության մատնեցին Մակեդոնիային և Սելևկյան պետությանը։
Շարունակելով իրենց առաջխաղացումը՝ հռոմեացիները պատերազմներ սկսեցին նաև Պոնտոսի և Մեծ Հայքի դեմ։ Դրանց արդյունքում Ք. ա. I դարում հռոմեացիների վերահսկողության տակ անցան ամբողջ Փոքր Ասիան, Ասորիքը և Փյունիկիան։

Հռոմեական կայսրության առաջացումն ու հզորացումը
Հսկայական նվաճումներին, երկիր մուտք գործող խոշոր ռազմավարին զուգահեռ Հռոմում որոշ զորավարներ և քաղաքական գործիչներ մեծ իշխանություն կենտրոնացրին իրենց ձեռքում։ Հենվելով իրենց բանակների վրա՝ երբեմն նրանք զավթում էին իշխանությունը։
Ք. ա. 60 թ. երեք նշանավոր զորավարներ՝ Հուլիոս Կեսարը, Գնեոս Պոմպեոսը և Մարկոս Կրասոսը,
ստեղծեցին առաջին եռապետությունը։ Փաստացի նրանք էին կառավարում Հռոմը։ Սակայն նրանց միությունն անկայուն էր: Ք. ա. 53 թ. պարթևների դեմ ձեռնարկած պատերազմում Կրասոսի զոհվելուց հետո Պոմպեոսի և Կեսարի հարաբերությունները լարվեցին:
Յուրաքանչյուրը ձգտում էր մենիշխանության:Նրանց միջև Ք. ա. 49 թ. սկսվեց քաղաքացիական
պատերազմ: Պոմպեոսը սպանվեց և Կեսարը զավթեց իշխանությունը Հռոմում: Սակայն Կեսարի հակառակորդները դավադրություն կազմակերպեցին և Ք. ա. 44 թ. Ծերակույտի դահլիճում սպանեցին նրան:Կեսարի սպանությունից հետո՝ Ք. ա. 43 թ., ստեղծվեց երկրորդ եռապետությունը, որտեղ գլխավոր դերը պատկանում էր Կեսարի ազգական Օկտավիանոսին։ Հռոմում ընթացած քաղաքացիական պատերազմում հաղթեց Օկտավիանոսը։ Նա սկսեց միանձնյա կառավարել։ Աստիճանաբար ձևավորվեց նրա անձնիշխանությունը։ Ք. ա. 27 թ. նա ստացավ պատվավոր Օգոստոս («Բարձրացյալ») մականունը։ Դա ընդգծում էր Օկտավիանոսի անձը՝ որպես պետության առաջին դեմքի։ Շուտով նրան տրվեց իմպերատոր տիտղոսը, այսինքն՝ բարձրագույն զինվորական իշխանությունը։ Փաստացի պետական պաշտոնների մեծ մասը պահպանվել էր, սակայն իշխանությունը ամբողջովին կենտրոնացել էր Օգոստոսի ձեռքում։ Նրանով սկիզբ առավ Հռոմի պատմության մի նոր փուլ, որը ստացել է Վաղկայսրություն կամ Պրինցիպատ անվանումը։
Ք. հ. II դարում Հռոմեական կայսրությունը հասավ իր տարածքային ամենամեծ ընդգրկմանը։ Տրայանոս կայսրը գրավեց Դակիան (ներկայիս Ռումինիան) և Միջագետքը։ Դա կայսրության ծավալապաշտության ավարտն էր։ Դրանից հետո կայսրությունը ստիպված էր մտածել իր սահմանների պաշտպանության մասին։

 

Առաջադրանքներ

1.Քո կարծիքով ո՞րն էր Հռոմի և Կարթագենի բախման գլխավոր պատճառը:

Թե ով է ղեկավարում Սիցիլիյան
2.Ո՞վ էր կարթագենցիների նշանավոր առաջնորդը:

Հանիգալ

3.Ովքե՞ր էին փորձում Հռոմում հաստատել սեփական գերիշխանությունը:

Հուլիոս,Պոմպեոսը և Կրասոնը
4.Ե՞րբ է ստեղծվել առաջին եռապետությունը Հռոմում: Ովքե՞ր ձևավորեցին այն:

Ք․ա 60 թվականին Հուլիոս,Պոմպեոսը և Կրասոնը

5.Կեսարը ե՞րբ զավթեց իշխանությունը Հռոմում։

Ք․ա 49 թվականին
6.Քո կարծիքով ինչո՞ւ Կեսարին սպանեցին։

Նրանք չէին ուզում որ նա տիրապետեր

Շեղումներ կանոնից

  • Մի շարք գրաբարյան բառեր հոգնակիի կազմության ժամանակ վերականգնում են ն մասնիկը՝ ստանալով ներ վերջավորությունը։

Դրանք են՝ բեռ, գառ, լեռ, եզ, դուռ, մատ, նուռ, ծունկ, թոռ, կուռ, ծոռ, ձուկ, հարս, մուկ բառերը։

  • Կին-կանայք, մարդ-մարդիկ, պարոն-պարոնայք
  • Բաղադրյալ գոյականները, որոնց վերջին բաղադրիչը միավանկ արմատ է, երկու ձևով են հոգնակի կազմում: Եթե այդ միավանկ արմատը գոյականի իմաստ ունի (օրինակ՝ դաշտավայր, հեռագիր), ավելանում է –եր  վերջավորություն: Իսկ եթե բառավերջի միավանկ արմատը  բայարմատ է (օրինակ՝ ժամացույց, վիպագիր), ավելանում է– ներ վերջավորությունը:
  • Եթե մեկուկես վանկանի բառի կես վանկը գտնվում է բառասկզբում, ապա ավելանում է ներ։ Օրինակ՝ բը-ժիշկ-ներ։ Իսկ եթե մեկուկես վանկանոց բառի կես վանկը գտնվում է բառավերջում, ապա ավելանում է եր։ Օրինակ՝ կայ-սըր-եր։

 

Հասարակ գոյականները եզակի թվով գործածելիս կարող են անվանել առանձին առարկաներ և կարող են լինել առարկաների ընդհանուր անուն (օրինակ՝ փիղ ասելով հասկանում ենք և´ մեկ փիղ, և´ փիղ ընդհանրապես):

Գոյականի հոլովումը

Առաջադրանքներ

Գոյականի հոլովումը

  1. Հարցական դերանվան փոխարեն գրի´ր տրված գոյականները՝ պահանջված ձևով (սեռական-տրական հոլովով):

Ընկերոջ, եղբայրորը, մարդուն, մարդկությանը, խոսքին, գործին, վերադարձին:

Հավատալ ո՞ւմ : Հավատալ ինչի՞ն:

2. Հարցական դերանվան փոխարեն գրի´ր տրված գոյականները՝ պահանջված ձևով (բացառական հոլովով):

Ընկերոջից, եղբայրորից, մարդկանցից, հանդիպումից, զրույցից, հարցուփորձից:

Խուսափել ումի՞ց: Խուսափել ինչի՞ց:

3Հարցական դերանվան փոխարեն գրի´ր տրված գոյականները՝ պահանջված ձևով (գործիական հոլովով):

Երեխայով, աշակերտներով, ընկերներով, գրականություն, մեքենայով, սպորտով:

Տարվել ումո՞վ: Հետաքրքրվել ինչո՞վ:

4. Նայի´ր տրված բառերի գործիական հոլովաձևերի կազմությանը և բացատրի´ր: Տրված ձևերն ինչո՞վ են տարբերվում գործիականի այլ ձևերից:

Ուղղական                    Տրական                        Գործիական       

Բարձրություն             բարձրության                    բարձրությամբ կամ՝ բարձրությունով:

Ուրախություն           ուրախության                    ուրախությամբ կամ՝ ուրախությունով:

 Մտերմություն          մտերմության                      մտերմությամբ կամ՝ մտերմությունով:

Երդում  —                           երդման-                                 երդմամբ կամ՝ երդումով:

Արյուն —                              արյան                                     արյամբ կամ՝ արյունով:

Անուն —                               անվան                                   անվամբ կամ՝ անունով:

5. Երկինք և մարդ բառերի տրված բառաձևերը տեղադրի´ր հոլովման աղյուսակում:

Երկնքում, երկնքից, երկինքը(ը), երկնքով, երկնքի(ն), մարդով, մարդու(ն), մարդ(ը), մարդուց:

Ուղղական-երկինքը(ը),մարդ(ը)

Սեռաան-տրական-երկնքի(ն),մարդու(ն)

Բացառական-երկնքից,մարդուց

Գործիական-երկնքով,մարդով,

Ներգոյական-Երկնքում

6. Ընկեր, սրճարան գոյականները հոլովի´ր:

Ի՞նչ հարցի է պատասխանում հոլովներից յուրաքանչյուրը:

Ուղղական հոլովը  պատասխանում է ո՞վ, ովքե՞ր, ի՞նչ(ը), ինչե՞ր(ը) հարցերին: -ընկերը,սրճարանը

Սեռական հոլովը պատասխանում է ո՞ւմ , ինչի՞ , ինչերի՞  հարցերին:-

Տրական հոլովը պատասխանում է ո՞ւմ, ինչի՞ (ն), ինչերի՞ (ն), ինչի՞ համար, ե՞րբ, որտե՞ղ հարցերին:-

 7. Կազմի´ր բառակապակցություններ՝ հարցական դերանունները փոխարինելով գոյականներով:

Վկայել թղթերը: Վկայել Աստվածաշնչի մասին:

Հավատացնել տիեզերքը: Հավատացնել տիեզերքի մասին:

8. Կազմի´ր բառակապակցություններ՝ հարցական դերանունները փոխարինելով գոյականներով:

Ընկնել ջրի մեջ:

Հանդիպել սրճարանում:

 9. Կազմի´ր բառակապակցություններ` հարցական դերանունները փոխարինելով գոյականներով:

Տիրապետել լեզվին:

Տիրել երկրի քաղաքին:

Դավանել  Աստծուն:

Roma

 

Rome is the capital city of Italy. It is also the capital of the Lazio region, the centre of the Metropolitan City of Rome Capital, and a special comune named Comune di Roma Capitale. With 2,860,009 residents in 1,285 km2 (496.1 sq mi), Rome is the country’s most populated comune and the third most populous city in the European Union by population within city limits. The Metropolitan City of Rome, with a population of 4,355,725 residents, is the most populous metropolitan city in Italy. Its metropolitan area is the third-most populous within Italy.Rome is located in the central-western portion of the Italian Peninsula, within Lazio (Latium), along the shores of the Tiber Valley. Vatican City (the smallest country in the world and headquarters of the worldwide Catholic Church under the governance of the Holy See is an independent country inside the city boundaries of Rome, the only existing example of a country within a city. Rome is often referred to as the City of Seven Hills due to its geographic characteristic, and also as the “Eternal City”. Rome is generally considered to be the cradle of Western civilization and Western Christian culture, and the centre of the Catholic Church.

Rome’s history spans 28 centuries. While Roman mythology dates the founding of Rome at around 753 BC, the site has been inhabited for much longer, making it a major human settlement for over three millennia and one of the oldest continuously occupied cities in Europe.The city’s early population originated from a mix of Latins, Etruscans, and Sabines. Eventually, the city successively became the capital of the Roman Kingdom, the Roman Republic and the Roman Empire, and is regarded by many as the first-ever Imperial city and metropolis.It was first called The Eternal City by the Roman poet Tibullus in the 1st century BC, and the expression was also taken up by Ovid, Virgil, and Livy.Rome is also called Caput Mundi (Capital of the World).

 

Как? Когда? Где? Куда? Зачем? Почему?

Встретила — Евгений Елич

Яркое пасхальное утро. Гудят колокола в городе, а на хуторе в пятнадцати верстах от города тихо и зелено.

Птицы поют. Петух кричит. В старом хуторском доме по-праздничному торжественно и чисто.

Вскочила Галя с постели. Наскоро оделась. Кинулась в столовую к бабушке с радостным криком:

— Бабушка, Христос Воскресе!

— Воистину Воскресе! — ответила бабушка, целуя Галю, и отдала ей желтое каменное яичко, о котором Галя давно мечтала.

— Видишь, бабушка, я тебя первую поздравила! — хвалилась Галя.

— Да ведь ты у меня умница-разумница… Шустрая девочка! — смеётся бабушка.

— А мама не приехала? Мама когда приедет? — спрашивает Галя.

— Да за мамой я уже и лошадей на вокзал послала. Должна к обеду быть.

— Я хочу, бабушка, маму первая, самая первая, встретить. Непременно встречу! Вот это красное малюсенькое яичко возьму. Маме дам!.. — болтала Галя, пряча маленькое яичко в кармашек. — Хорошо, бабушка? Правда?

Давно уже пообедали бабушка и Галя. Скоро вечер, а мамы

нет. Галя на дворе, неподалёку от ворот играет яичками.

Красным «тупорыленьким», которое маме подарит, и желтым каменным. Катает их. В платочек завязывает. То и дело выбегает Галя из ворот на дорогу. Прикрывает глаза рукой, смотрит пристально вдаль, возвращается к бабушке на террасу и говорит:

— Поезд опоздал, бабушка? Да?

Надувает сердито губки и прибавляет:

— Мама едет, а поезд опаздывает. А я жду маму. Зачем он опаздывает?

— А ты побегай, поиграй — и не заметишь, как время пролетит, — советует бабушка.

Но Галя не хочет играть. Она взбирается на стул возле бабушки, кладет платочек с яичками возле себя и спрашивает:

— А мама мне куклу привезет. Да, бабушка? Большую-большую, в красной шапочке? И чтобы глаза закрывала…

— Правда, правда, — уверяет бабушка.

— Вот хорошо-то, вот хорошо, — кричит Галя, хлопает в ладоши и бежит во двор, к черной лохматой собаке Жучке.

— Жучка, Жучка, а у меня будет большая кукла — «Красная Шапочка». Мама из Москвы привезет.

Понеслась с Жучкой к пруду, где пастушок Митя играет.

— Пойдем, Митя, маму встречать, — просит Галя.

А Митя и слушать не хочет.

Вернулась Галя обиженная во двор. Скучно ей. Мама не едет. В комнатах пусто. Работник Степан ушел с женой в деревню. Бабушка на террасе толстую скучную книжку читает. Одна Жучка с Галей. Нашла Жучка коротенькую палку, в зубы взяла. Гордо так, медленно мимо Гали проходит, дразнит: «Отними, мол, попробуй».

Раззадорилась Галя:

— Ах ты, Жук потешный, Жучище, — приговаривает. — Ах ты, ах ты…

Ухватилась обеими ручонками за палку, к себе тащит. Рычит Жучка, палки не даёт. Видит Галя — не одолеть ей Жучки. Бросила палку вырывать, сама к саду побежала:

— Жучка, Жучка! Коровы в сад зашли!

Бросила Жучка палку. Кинулась с лаем в сад. А Галя палку схватила, смеётся:

— Эх, простофиля, простофиля.

Убежала Жучка, а Гале еще скучнее, еще досаднее. Стук колёс услыхала Галя за воротами: схватила красненькое яичко, побежала по утоптанной дороге навстречу едущим — думала мама. Поближе подбежала, видит — чужие. Лошадь чужая, кучер чужой. Проехал тарантас. С неистовым лаем унеслась за ним Жучка. А Галя решила:

— Пойду на бугор, встречу маму. Христос Воскресе скажу… Непременно встречу!

Пошла Галя по укатанной дороге дальше; вдоль опушки темного леса идёт — сторонится — знает, что там, в лесу, глубокая яма, в которой волки зимой сидят. Страшно Гале стало: вдруг волк выскочит. Позвала Галя тоненьким голосом:

— Жучка, Жучка!

Откуда-то, через лес принеслась к ней чёрная Жучка. Успокоилась Галя:

— Идем, Жучка, маму встречать!

Жучка рада, руки Галины лижет, ласкается. Идут вместе по дороге твёрдой, укатанной, Жучка и Галя. На бугор взошли.

Слева озимь зеленеет; справа поле да низина, а за ними овраг, лес и белая полоса речки. Жаворонок высоко в небе поёт свое весеннее «тили-тили». Остановилась Галя, подняла головенку, смотрит высоко вверх, на исчезающую в синеве птичку. Хорошо ей. Звенит, звенит песенка. Близко-близко зазвенела другая. Видит Галя — птичка в траву на землю упала.

— Поймать бы мне жаворонка!

Бросилась по хлебам. Упорхнул жаворонок из-под самых ног. Сердце Галочкино забилось-забилось от испуга. Жучка кинулась для вида следом за вспорхнувшей птичкой, залаяла, села на дороге.

Стемнело; из оврага соседнего пахнуло сыростью. Стало свежо и страшно. Хочет Галя домой к бабушке вернуться, да туда идти еще страшнее: там волчья яма. Притомилась Галя, присела на глыбу чёрной земли. Яичко мамино на колени положила. Жучка походила, порыла землю возле Гали и легла, вытянув лапы. Слушает Галя — не едет ли мама?

Нет, не слышно!..

Ветерок пробежал. Расправляя крылья, прошла, переваливаясь, большая сонная птица. Солнце скрылось. Мама не едет.

«Почему мама не едет?» — думает Галя, и страшно, и тоскливо становится на душе. Темнота закрыла от Гали дорогу.

В тишине каждый шорох и звук пугают ее. Вон где-то вдали грянул выстрел и докатился до Гали. Вскочила Галя. Перепуганная закричала:

— Мама, мама!

Прислушалась. Крикнула еще раз:

— Бабушка! Мама!

Заплакала, задрожала Галя. О Жучке вспомнила. Подошла, села, обняла её за тёплую шею — прилегла, всхлипывая, к Жучке. Жучка голову на Галины колени положила. Всхлипывала, всхлипывала Галя да и заснула, обласканная Жучкой. Не спит Жучка — смотрит, слушает, стережёт Галю.

Проснулась Галя от конского топота, криков Митиных, лая Жучки и от того ещё, что упала она с мягкой Жучкиной спины на твёрдую землю. Пастушонок Митя несся по дороге верхом на гнедке и кричал:

— Галя, Галя!..

В темноте с коня спрыгнул.

— Галя, ты здесь? — спросил…

— Здесь, здесь! — откликнулась Галя и заплакала.

— Эх, тебя занесло-то! Маменька твоя давно приехала, по тебе убивается — а тебя вон куда занесло. Заместо городской дороги на село пошла, — ворчал Митя.

Взял на руки Галку. Крикнул грохотавшему сзади тарантасу:

— Здеся, здеся! Сюда держи!

В тарантасе подъехали кучер Никита, мама и бабушка.

— Галюська моя, милая, родная детка!.. Испугались мы, плакали, а ты вон где, — говорила мама, кутая Галю в теплый платок и горячо целуя.

— Мама, Христос Воскресе! — неожиданно громко и звонко воскликнула Галя и тихо, с дрожью в голосе, добавила:

— Только, мама, я… яичко красное потеряла… И самая последняя тебя встретила, — зарыдала горько Галя.

— Что ты, что ты, милая, — забеспокоилась мама. — Не плачь. Придем домой — ты себе другое яичко выберешь, с мамой похристосуешься. Гони, Никита, скорее домой…

Скоро Галя была дома, в бабушкиной комнате, на кровати; на руках у нее лежала большая кукла «Красная Шапочка». Возле кровати сидела, лаская Галю, мама и о чём-то говорила с бабушкой. Галя счастливо улыбалась и засыпала. Снилось Гале, что она вместе с мамой идет по дороге, а жаворонок высоко в небе поёт свое весеннее «тили-тили». Спускается всё ниже и ниже — садится на Галочкину вытянутую руку и всё поёт Гале свою звонкую, радостную песенку.

Մաթեմատիկա

2,5 + 1,3 =3,8

0,7 + 0,2 =0,9

3,8 + 2,4 =6,2

5,6 + 4,1 =9,7

7,9 + 1,2 =9,1

0,45 + 0,55 =1

1,75 + 2,25 =3,1

6,3 + 3,7 =10

9,8 + 0,2 =10

4,9 + 5,1 =10

12,45 + 7,55 =20

23,8 + 16,4 =40,2

9,99 + 0,01 =10

3,141 + 2,718 =5,859

8,765 + 3,235 =11

45,67 + 32,89 =78,56

99,99 + 0,01 =100

21,50 + 13,75 =35,25

56,78 + 43,22 =100

89,9 + 10,1 =100

124,56 + 78,44 =203

367,98 + 432,02 =800

999,99 + 0,01 =1000

12,345 + 67,89 =80,235

543,21 + 456,79 =1000

1000,1 + 999,9 =1000

785,432 + 214,568 =2000

678,91 + 321,09 =1000

0,123 + 0,877 =1

1234,567 + 987,433 =2222

 

Как празнуют пасху в Италии

Самый большой весенний праздник Италии, вершина католического литургического года – Пасха (Pasqua). Ее дата подвижна и определяется по фазе Луны и положению Солнца, но всегда находится в рамках, установленных в 525 году, — с 22 марта по 25 апреля.

За неделю до Пасхи христиане празднуют Вход Господень в Иерусалим или Пальмовое воскресенье (La Domenica delle palme). В Италии перед началом праздничной службы традиционно проводятся шествия, участники которых держат в руках пальмовые ветви, которыми по преданию встречали Христа жители Иерусалима, и “пармурели” (parmureli) — искусно сплетенные из пальмовых листьев украшения. В Италии символом этого дня являются также ветви оливы, которые еще в языческие времена служили амулетами, помогая от многих бед и опасностей. После освящения в церкви ветки оливы принято дарить друзьям и знакомым в знак дружбы и любви. Вручают их и тем, с кем были в ссоре, а теперь хотят помириться, потому что ветвь оливы считается также знаком мира и милосердия. Во многих местах эти ветки даже называют la pace (мир). Благословленные в церкви ветви оливы итальянцы бережно хранят, прикрепляют их за какой-нибудь картиной, у изголовья постели или у распятия.

Неделя, предшествующая Пасхе, называется Священной неделей (Settimana Santa) и  является очень важным временем в жизни итальянцев, поскольку именно во время Священной (в России  она называется Страстной) недели в Италии проходят всевозможные религиозные парады и процессии, на которых центральными фигурами являются статуи, изображающие Иисуса или Деву Марию. Эти статуи несут через городские улицы участники шествий. Одна из самых больших и самых известных процессий проводится в городе Энна на Сицилии, когда больше чем 2 000 монахов проходят через улицы города. Одна из самых старых процессий Великой пятницы (Venerdì Santo) проводится в городе Абруццо Кьети (Abruzzo Chieti). В Риме в Страстную пятницу также проходит крестный ход: от Колизея до Палатинского холма. На пути делают 14 остановок, символизирующие путь Христа от места суда до Голгофы.

В Cвященную субботу (Sabato Santo) было принято разносить по домам священный огонь, разожженный в церкви. Сейчас этот обычай часто заменяется пиротехническими эффектами, но  в небольших городках  Италии древние Пасхальные традиции соблюдаются до сих пор.

Один из традиционных и самых известных атрибутов на Пасху в Италии – это блюдо под названием Коломба, которое выпекается в виде голубки, по вкусу напоминает рождественский панеттоне, но с более лимонным ароматом, и часто покрывается миндалём и миндальной глазурью.  Согласно легенде, эта пасхальная выпечка появилась еще в эпоху лонгобардов, при короле Альбоино. Во время осады города Павия королю, якобы, преподнесли в знак мира сладкий пирог в виде голубя

Բնագիտական փորձ

Վիդիո

Քիմիա ընտրությամբ գործունեության սովորողների հետ միասին ուսումնասիրելով քիմիան և բժշկությունը ինչով են կապված, կատարեցինք բնագիտական փորձ։ Ուսումնասիերցինք ասպիրինի (ացետիլսալիցիլաթթու) և մանկական օշարակների քիմիական բաղադրությունը։

Օրվա մասին՝ տեսանյութում։

Տասնորդական կոտորակների համեմատումը

Դասարանական առաջադրանքներ

1․ Աջից կցագրելով 0-ներ՝ հավասարեցրո՛ւ կոտորակային մասերի նիշերի
քանակները:
ա) 1,300 և 0,876
բ) 8,2342 և 1,0200
գ) 0,5000 և 0,1591
դ) 41,87000 և 41,01237

2․ Գրի՛ր տասնորդական կոտորակ, որը.
ա) հավասար է 0,28 թվին և ստորակետից հետո ունի չորս նիշ,

0,2800
բ) հավասար է 1,051 թվին և ստորակետից հետո ունի հինգ նիշ,

1,05100
գ) հավասար է 0,2 թվին և ստորակետից հետո ունի երեք նիշ,

0,200
դ) հավասար է 5 թվին և ստորակետից հետո ունի երկու նիշ:
5,00

3. Կոտորակները գրառի՛ր հնարավորինս քիչ նիշերով:

ա) 2,60=2,6
բ) 15,1500=15,15
գ) 0,7090=0,709

4. Համեմատի՛ր թվերը:
ա) 65,07 < 70,07
բ) 40,815 > 0,809
գ) 25,8 < 25,800
դ) 1,58 > 1,49
ե) 8,296 > 8,294
զ) 0,01234 < 0,01254

5․ Տրված թվերը դասավորի՛ր աճման կարգով:
4,365; 4,348; -7,187; 7,087; 0,542; 1; 7,187

-7,187;0,542;4,348;4,365;1;7,087;7,187

6. Տրված թվերը դասավորի’ր նվազման կարգով:
4,36; 5,342; -6,087; 5,87; -0,542; -0,87

5,3425,87;4,36;-0,87;-0,542;-6,087

7. Աստղանիշը փոխարինի´ր <կամ> նշանով այնպես, որ ստանաս ճշմարիտ ասույթ:
ա) 20> 18,24
բ) -7,050 > -8,001
գ) 5,3 <5,30001
դ) 6,09 > 5,99

8․ Աստղանիշի փոխարեն գրիր ճիշտ թիվ

ա)1,02<1,12

բ)3,35>3,30

գ)10,230=10,230

դ)29,12>28,12

ե)1,025<1,124

զ)3,35>3,33

է)10,236=10,236

դ)25,12

ը)29,10>28,12

Հայոց լեզվի Հաշվետվություն

Ծույլ տղա

Այս պատմվածքը ծույլ տղայի մասին էր նա ոչինչ չէր ցանկանում աներ

Գործնական քերականություն

Գոյականի թիվը

ԻՄ ԸՆԿԵՐ ՆԵՍՈՆ

Հետաքրքիր պատմվածք էր իմ դուրը եկավ

Ահմադը

Հետաքրքիր էր կարդալ

Ինքնակենսագրություն Հովհաննես Թումանյան

Զանցել գործիքագոտուն